March 13th, 2012

Підволочиськ

Кожний, хто прямує на Західну України, неодмінно проїжджає колишнє прикордонне містечко Підволочиськ - своєрідну залізничну браму Галичини. Ось і я їздив повз Підволочиськ, напевне, півсотні разів, але відвідати його вперше наважився лише за останніх вихідних. І, варто, сказати, я не пошкодував, що їхав сюди з Львова майже 200 км по не завжди добрим дорогам. В Підволочиську, попри його невідомість для туристів, збереглося багато старої Австрії, яка, зрозуміло, намагалася показати приїжджим з "дикого сходу", що у найвіддаленіший куточок імперії - це так само Європа. Чого, на жаль, не скажеш про сусідній Волочиськ: колишнє прикордонне російське місто на протилежному березі Збруча.

З давніх часів цими місцями проходив торговий "кучманський" шлях, який перетинав Збруч в районі сучасних Підволочиська/Волочиська. Раніше це було одне поселення на обох берегах Збруча, що мало назву Волочище. Така назва, напевне, була пов'язана з тим, що в цьому місці через заболочену місцевість перетягували "волоком" вантажі і переправляли їх на човнах через Збруч. Є і інша версія: назва походить від «волока» - одиниці земельної міри в 30 морґів (близько 17 гектарів).

Collapse )

Дорофіївка

Село Дорофіївка з населенням близько півтисячі мешканців лежить на правому березі Збруча в 5 кілометрах від Підволочиська. Збруч тут утворює достатньо велике водосховище, на протилежному березі якого лежить хмельницький Волочиськ. Всього декілька кілометрів ґрунтової дороги (не дуже страшної, до речі) варто проїхати від Підволочиська, щоб побачити єдиний на Тернопіллі дерев'яний костел. Ще в селі є симпатична церква з дерев'яною дзвіницею.

Вперше поселення згадується у 1571 році, як містечко Дорофієвець, яке перебувало у власності князя Костянтина Острозького. Наступного року новому власнику Є. Гойському надано дозвіл проводити в містечку ярмарки і торги. З 1613 року Дорофіївка належала князям Вишневецьким.

Collapse )
Old map

Токи



Потрапити в село Токи, яке розташовується в Підволочиському районі Тернопільської області, я хотів вже давно, в першу чергу для того щоб побачити місцевий замок. Довший час реалізувати задумане не вдавалось, але так вічно тривати не могло, і в березні 2012 року я таки добрався туди. Оскільки Токи не лежать на жодному популярному туристичному маршруті, то туристи сюди навідуються не дуже часто. Саме тому місцевий замок можна сміливо вважати одним з найменш відвідуваних на Тернопільщині. Але, як то кажеться, не замком єдиним - є в Токах і інші цікавинки. Про все це і піде мова. Collapse )

Скорики

Скорики знаходяться в декількох кілометрах на північ від Підволочиська. Сюда варто приїхати, щоб побачити королеву тернопільських дерев'яних церков - церкву Іоанна Богослова, одну з 5 на Тернопільщині, які не заховані під бляхою. Дивно, але незважаючи на певну глушину і віддаленість від обласного центру, дорога сюди - пристойна. Крім красуні-церкви в селі є цвинтар з симпатичними надгробками на цвинтарною капличкою. Є багато цікавого і навколо села. В Скориках можна зупинитися і по дорогі до замку в Токах.

Село вперше згадується у 1598 році під назвою Скориківці. Мабуть, нічим видатним в історії краю Скорики не відзначалися, за виключенням історії на грані з легендою. Кажуть, що у 1659 році у скориківській церкві перед походом на Збараж сповідався Богдан Хмельницький із своїм козацьким військом.

Collapse )