Коропець

Містечко Коропець в Монастириському районі Тернопільщини відомо своїм шикарним палацом Бадені, який на жаль руйнується на очах. Так, у минулому році у головного палацового шедевру Тернопілля обвалився дах. Палац, що розташований на території дитячого інтернату, декілька років не використовується і, відповідно, руйнується. Не хочеться навіть думати про це, що буде з пам'яткою, якщо влада терміново не візьметься за її збереження.
IbYCc.jpg
Перша писемна згадка про Коропець походить з 1421 pоку, коли польський король Владислав II Ягайло заклав у ньому парафіяльний костел. Поселення належало королю і вже у 1427 року місто мало Маґдебурзьке право, яке було підтверджено у 1474 році. З 1453 Коропець — власність Міхала Бучацького. а середині XV ст. — повітовий центр Галицької землі Руського воєводства. Від 1461 p.— власність Кердеїв, пізніше знаходився в управлінні Яна Коли, з 1589 — Я. Сенінського. У 1600 році перша дружина тоді жмудського старости Яна Кароля Ходкевича Зоф'я Мелецька згадана як власниця Коропця.

Collapse )

Устя-Зелене

Устя-Зелене розташоване на лівому березі Дністра у Монастириському районі Тернопілля. Їхати сюди дорогами не найкращої якості варто, щоб побачити величний бароковий костел Пресвятої Трійці. Поселення відоме з 1436 року під назвою Устя-Рожеве.  Протягом наступних століть належало Бучацьких, Сєнявських, Язловецьких, Милецьких. 31 грудня 1548 року прохання власника Яна Мелецького король Сиґізмунд II Авґуст надав привілеї на статус міста на маґдебурзькому праві, на звільнення від податків.
fuRqv.jpg

Collapse )

Кудринці

Існують дані, що городище з невідомою назвою на місці сучасних Кудринців існувало ще за часів Київської Русі. Неподалік від села проходить Траянів вал 20 метрів завширшки і 2 – 2,5 метри заввишки. Поселення з назвою Кудринці відомо з кінця XV століття. У 1518 р. польський король Сигізмунд на прохання власника Миколая Гербурта та його дружини Єлизавети надав Кудринцям право на два щорічних ярмарки та щотижневі торги.
kQcdX.jpg
Місце було доволі небезпечним: неподалік проходив Волоський шлях і кордон з Молдавією. Татарські і волоські набіги були систематичними. Тому на початку XVI століття власник Кудринців польський політичний діяч Ян Щенсний Гербурт (1567 – 1616) вирішив побудувати замок для захисту поселення. Гербурт був не лише політиком, а ще й літератором. Відомий, як захисник православ’я, він у 1613 році написав «Слово про руський народ». Мав свою власну друкарню в Добромилі на Галичині.

Collapse )

Теребовлянщина

Оновив усі старі фотозвіти по Теребовлянщині у спільноті "Невідома Тернопільщина":
KGOas.jpg
Замок в Теребовлі
Теребовля: оборонний кляштор кармелітів
Теребовля: "Нове" місто
Теребовля: "Старе" місто
Трохи осінньої Теребовлі
Підгорянський Спаській монастир (монастир-фортеця)
Микулинці: замок злого пса
Микулинці: костел св. Трійці
Микулинці: палац Людвики Потоцької
Струсів (замкові підземелля, палац, синагога, костел)
Підгайчики (палац, костел, капличка)
Буданів (замок, костел)
Долина (Янів) (замок, костел)
Млиниська (костел)
Залав'є (костел)
Острівець (костел)
Застіноче (церква, маєток)
Малів (церква)
Проща до Зарваниці (Зарваниця - Вишнівчик - Струсів - Микулинці)
Зарваниця (Марійський духовний центр)
Весна на Теребовлянщині (Підгайчики - Залав'є - Зеленче - Підгора - Семенів - Малев - Застіноче - Острівець - Теребовля)
Я

Поради

Всім привіт і побажання приємного "літування" :)

Плануємо 5-денну автоподорож з Києва на Тернопілля.
До маршруту включено: Нирків (будемо там жити), Червоногруд, Бучач, Чортків, Бережани, Рай (?), Теребовля, заповідник Медобори (?), Микулинці, Тернопіль, Збараж.
Маємо путівники (аж два!), приблизний опис місцин, споруд для відвідування.

Питання до знавців: щось додасте, віднімите ? (Пріоритети - мальовничість, мінімальна кількість туристів на 1 м кв, природні та архітектурні пам"ятки, якщо вже руїни - то вражаючі !)
Де порадите харчуватися - обід ? (Щоб на одного - до 50 гр з першим, другим, чисто, по можливості колоритно ;) )

Заздалегідь подяка всім !
Водоспад

Устя-Зелене



Сьогодні Устя-Зелене являє собою звичайне село в глухому кутку Монастириського району Тернопільської області, яке розташовується на мальовничому березі Дністра. В наші дні поруч не проходить жоден з важливих шляхів, врешті навіть нормальних доріг сюди нема, тому і мандрівники навідуються сюди не часто, хіба що інколи хтось поруч з селом сплавляється по Дністру. Проте в історії поселення були і кращі часи. Collapse )
Водоспад

Тарноруда



На берегах Збруча зараз є два села з назвою Тарноруда - одне розташовується в Хмельницькій області, а інше в Тернопільській. Очевидно, що раніше це було одне поселення, яке після поділу Польщі було розділене на дві частини кордоном, який пройшов по Збручу. Це зараз після двох примусових змін русла річки обидва села опинились на лівому березі, а кордон між областями в цьому місці визначає не Збруч, а його старе обезводнене русло. Але колись Тарноруді довелось бути поділеною, як, власне, і ще кільком населеним пунктам, на дві частини, які опинились в різних державах. Collapse )
Водоспад

Вишнівецькі храми



Окрім величного палацу, який розташовується на місці колишнього замку, на території Вишнівця і Старого Вишнівця збереглось кілька храмів. Про них і хочеться сказати кілька слів.Collapse )
Водоспад

Вишнівецький замок-палац



У Вишнівці був двічі - перший раз навесні 2008 року (можна подивитись тут), а вдруге за чотири роки - навесні 2012-го. Якщо першого разу погода відверто підвела - Вишнівець зустрів рясним дощем, то друга спроба була більш вдалою в плані погоди, відповідно і умови для фотографування були більш сприятливими.Collapse )